КЗ "Дніпровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2"

 

КЗ "Дніпровська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2"  навчається за філологічним профілем навчання з 2018 року.  

Мета профільного навчання української мови полягає у формуванні інтелектуально розвиненої, високоморальної, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної української літературної мови, її стилями, різновидами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), готова до подальшого професійно орієнтованого навчання і спроможна самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання, саморозвитку й діяльнісно реалізовувати їх.

В умовах поступового переходу загальноосвітньої школи на основу профільного навчання надзвичайно актуально звучить проблема якісної розробки системи вивчення української мови як одного з головних профільних предметів у філологічному напрямі та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в інших профільних спеціалізаціях. Міністерством освіти і науки України створена цілісна концепція вивчення української мови в системі профільної освіти. Зміст програми старшої школи відповідно до типових навчальних планів складатиметься із змісту курсів української мови для 10, 11 і 12 класів трьох рівнів:

1) рівня стандарту – для учнів, що обрали негуманітарні профілі навчання;

2) академічного рівня – для учнів суспільно-гуманітарного і художньо-естетичного напрямів профільного навчання, а також для тих, хто ще не визначився з напрямом профільного навчання;

3) рівня профільного навчання (української філології).

Профільна спрямованість вивчення української мови насамперед проявляється в тому, що здійснюється диференціація головних завдань освоєння цього предмета в класах різних спеціалізацій. У класах філологічного профілю рідна мова освоюється одночасно як предмет вивчення та засіб навчання, що зумовлює своєрідність побудови змісту навчання та добір відповідних форм його реалізації. Курс мови в класах філологічного профілю містить розширені відомості із загального мовознавства, у ньому здійснюється послідовна реалізація принципу історизму шляхом упровадження методично та науково адаптованих, приступних для розуміння учнями етимологічних матеріалів, він супроводжується використанням завдань дослідницько-пошукового характеру, за допомогою яких формуються вміння самостійно здобувати нові знання, працювати з науковою та довідковою літературою різних жанрів. Загалом поглиблений курс вивчення української мови має стимулювати інтерес старшокласників до слова, створювати належні умови для його щонайглибшого осягнення, сприяти розвитку філологічного мислення майбутніх фахівців-мовників. Також слід зауважити, що поглиблений курс української мови не повинен обмежуватися засвоєнням лише додаткової інформації про мову теоретичного характеру, а вибудовуватися з паралельним поглибленням і вдосконаленням мовленнєвої підготовки школярів, не передбачати самого лишень збільшення обсягів засвоюваного учнями теоретичного матеріалу, а створювати умови для вироблення відповідних практичних навичок з мови, уміння використовувати набуті знання в практичній мовленнєвій діяльності.

За умов профільного навчання зростає також можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або поглиблюючи методу його вивчення. Також у системі профільної освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються її форми.
Систему філологічної освіти як профільної має забезпечувати також впровадження в практику вивчення спеціальних курсів (курсів профільного доповнення) та курсів за вибором (факультативних курсів). Курси другого різновиду можуть пропонуватися не тільки учням класів філологічного профілю, але й профілів нефілологічних та негуманітарних, курси першого різновиду призначені для класів філологічного профілю, причому вивчатися можуть не тільки в класах зі спеціалізацією української філології, але й у класах зі спеціалізацією іноземної філології та комбінованими спеціалізаціями (історико-філологічний профіль). Програми таких курсів розроблено з урахуванням актуальних завдань філологічної освіти молодих поколінь та профільної підготовки учнів середньої школи, сучасного стану мовознавства та супровідних і допоміжних дисциплін, потреб і запитів школярів, кола їхніх зацікавлень та інтересів, а також узвичаєних форм підготовки фахівців філологічної спеціалізації.
Чинник часового забезпечення (4 години в класах філологічного напряму (профіль української філології), 2 години в класах усіх інших спеціалізацій) зумовлює своєрідність побудови навчального процесу. 

Варіюватися мають також обсяг виучуваного матеріалу, ступінь його глибини, інтенсивність навчальної діяльності, формулювання запитань і завдань.
У рамках дії компетентнісної парадигми в освіті на уроках української мови необхідно:
- формувати мовні компетенції учнів, тобто системні знання про мову як засіб вираження думок і почуттів людини;
- виробляти практичні навички володіння культурою мови, додержання мовних норм, уміння користуватися словниками та іншою літературою довідкового характеру;
- прищеплювати мовний смак, розширюючи філологічний кругозір;
- формувати лінгвістичні компетенції учнів, розширюючи їх знання про українську мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розширюючи загальні уявлення про мовознавство і праці окремих вітчизняних лінгвістів, виробляючи навички мовної рефлексії, що сприятиме інтелектуалізації мовлення учнів;
- формувати загальні мовленнєві компетенції;
- виробляти лінгвокультурознавчу компетенцію, формуючи цілісне уявлення про мову як національно-культурний феномен, розуміння національної своєрідності української мовної картини світу, знання констант української національної культури тощо;
- формувати дослідницьку компетенцію, вдосконалювати вміння й навички самостійної філологічної роботи з навчально-науковим текстом.
 

Для реалізації цих завдань застосовується текстоцентричний підхід, зосереджується увага на інтегруванні теоретичних та прагматично зорієнтованих розділів курсу сучасної української літературної мови (фоностилістики, стилістичної лексикології, граматичної стилістики, стилістики і культури мовлення, риторики).
Отже, профільне навчання у старшій школі забезпечить належний рівень готовності випускників до зовнішнього тестування, високий рівень опанування предмета і подальше його вивчення в ВНЗ нам належному рівні.